Кафе №1 (Cafe 1)

Була наприкінці травня у Львові, приїхала дуже рано і шукала що в центрі відкрите, щоб поїсти. Кудись забрела і побачила відкритий заклад (як потім виявилось, це було кафе №1) і дуже зраділа. Біля закладу стояв охоронець і я запитала, чи вони відкриті. Він махнув головою на знак згоди, посміхнувся і привітався. Я зайшла всередину і вже шукала зручне місце для насолоди сніданком, як мої роздуми перервав крик: "Куда???" Я побачила сиву (чи може блондинку) жіночку років 55-ти. Вона кричала прямо мені в лице: "Куда????" Я нічого не розуміла (ранок і нестача кави все-таки...) Жінка як недорізана прокричала мені, що вони закриті. "Але ж охоронець мені сказав, що ви відкриті..." - сонно заперечувала я. "Я думав, ви тут працюєте..." - з"явився зі своїми поясненнями охоронець. Я просто втікла звідти. "З самого ранку і вже пруть!" - почула я у свою спину голос недолугої працівниці (чи може власниці кафе). Я НІКОЛИ не буду рекомендувати вашого закладу знайомим, хоч він і видається досить цікавим зовні. Якщо вже навчилися азам інтер"єрів - то навчіться і азам вихованості, бо вам цього аж ніяк не завадаить! Сподіваюся більше ніколи навіть не проходити біля вашого закладу!